| "Охоронець для дочки". Українська інтерпретація |
| 29.08.2012 |
Людина продовж свого життя заробляє і накопичує якийсь достаток. Хтось більший, хтось менший, але це все поняття відносне. Дехто переживає за ноутбук в офісі, який йому дістався в результаті важкої праці, а дехто – за мільйони в сейфі, зароблені “потом і кров'ю”. Але в будь-якому випадку, всі хочуть це захистити від крадіїв і взломщиків. І найкращий вихід у цьому – встановити охоронну систему, яка буде реагувати на будь-які спроби зловмисника посягнути на Ваше добро. Ще один варіант – поставити охорону. Але обійдеться він в рази дорожче і не завжди буде ефективнішим. Хоча, не даремно в кожному офісному центрі є цілодобова охорона. Найцікавіше – це охорона для людей. Їх ще називають сек'юріті. Тут є два типи: просто охоронець, який слідкує за порядком (в клубах, на концертах тощо) і особистий (той, що охороняє конкретну особу, при чому всюди і постійно). Часто ми таке бачимо у фільмах і в новинах, в яких йдеться про чиновників, відомих або всокопоставлених людей. Комусь це здається захоплюючим, екстравагантним і модним. А ті, які коли-небудь зіштовхувались з проблемою необхідності персонального охоронця, повірте, так не вважають. Особливо, якщо це стосується молодих людей, які під контролем у батьків, або тих, кому явно загрожує небезпека. Їм точно не до сміху. Власний охоронець – це, звичайно, статус. Але якщо подивитись з іншої сторони, то виявляється є багато незручностей, які спричиняє така необхідність. Наприклад, якщо Ви хочете побути самі – не вийде; хочете зустрітись з кимось, про кого ніхто не має знати – також проблемно; не хочете привертати лишньої уваги – абсолютно нереально, бо важко не помітити кількох амбалів. Які постійно ходять за Вами, куди б Ви не прямували. Але трапляються й інші ситуації. Навіть романтичні. Є ряд фільмів, в яких головною лінією сюжету є ситуація, коли виникають почуття між охоронцем і суб'єхтом охорони. Не завжди це добре закінчується, але в більшості випадків викликає інтерес. Нам завжди хочеться того, чого ми не маємо, або того, чого не знаємо. Воно нас манить і дозволяє думати, що без цього – ніяк. Але чи так це? Бо все ж пізнається у порівнянні, правда ж? Але себе і все своє потрібно берегти і охороняти. Але не так, як хочеться, дивлячись на когось. А так, як вимагає ситуація і рівень потреб. Тому всім можна побажати, щоб в Вашому житті виникала потреба хіба консьєржа або сигналізації. І то в крайньому випадку. Хай щастить! Похожие записи
Правильно подобранное постельное белье становится не только залогом хорошего, крепкого и здорового сна, но и...
Если в начале 19 века устриц считали пищей бедняков, у которых нет денег на мясо, то сейчас это деликатесное ку...
Удаление татуировок либо татуажа – это более кропотливый и сложный процесс, чем их нанесение. Его успех буде...
Во Вьетнаме не бывает неинтересно. Вне зависимости от того, что вы выберете, познавательный отдых в Хошимин...
|
